В Державному архіві Запорізької області зберігається понад 2 мільйони справ. За час повномасштабного вторгнення сховища архіву поповнились евакуйованими документами з Оріхова та Гуляйполя, посилилась робота з оцифрування документів, розпочато формування архівної колекції про бойові дії на території Запорізької області.
Як змінилась робота Державного архіву Запорізької області (ДАЗО) за час повномасштабного вторгнення – далі на 061.
В архіві знаходяться документи місцевих органів влади, підприємств, установ та організацій, що діяли на території міста та області, а також фонди особового походження видатних діячів. Це дає можливість дослідникам вивчати історію окремих установ, розвитку промисловості, науки, культури.
- В нас наразі зберігається 2 мільйони 193 тисячі справ, 7,5 тисяч організацій, які діяли на нашій території у період з 1774 року по сьогоднішній день. Це найдавнішій документ, перша справа – метрична книга Покровської церкви. Тут міститься запис про народження першого жителя Олександрівська в 1774 року, - каже начальниця відділу зберігання, обліку та довідкового апарату ДАЗО Світлана Білець, показуючи метричну книгу.
Сховища архіву займають дев’ять поверхів, де підтримують температурно-вологісний режим задля збереженості документів.
В 2022 році спеціалісти відділу зберігання почали формувати архівну колекцію документів, які відображають події російського вторгнення на територію Запорізької області. Це фото, відео, а також паперові документи.
- В основному це цифрові документи з інтернет-ресурсів, публікації з Фейсбуку, те, що публікують ЗМІ, наприклад, МІГ, 061, прес-служби Нацполіції, ДСНС. З оприлюднених документів ми собі скачували для цифрової колекції. В нас вже більше тисячі фото, ми відсистематизували їх за напрямками. В колекції відображено захист міста на початку вторгнення, історії воїнів з нашої області, а також докази злочинів росіян: руйнація житлового фонду не лише в Запоріжжі, а й в Оріхові, Гуляйполі, частково є Мелітополь, Енергодар під час захоплення цих міст; екологічні злочини, до яких призвів підрив Каховської ГЕС; руйнація культурно-матеріальних цінностей, - додає Світлана Білець.
Велика увага приділяється оцифровуванню документів та їх оприлюдненню на інформаційних ресурсах. За час повномасштабного вторгнення робота у цьому напрямку посилилась. Протягом 2023 року оцифровано 1132 справи. Основний акцент роблять на скануванні документів, що стосуються репресованих осіб, а також справ датуванням до 1917 року. Для цього в архіві є два спеціальні сканери. В момент нашої екскурсії архівом працівниці сканували документи Олександрівської міської ратуші.
Оцифровані метричні книги, які містять інформацію про народження, смерть, укладання шлюбу жителів Олександрівська, переписи платників податків (ревізійні списки) оприлюднені на ресурсі Family Search. Ці документи дозволяють дослідити родовід. Для доступу дослідників до першоджерел, що відображають історію Запоріжжя, оцифровані документи з фондів архіву публікуються на проталі «Запорізька спадщина». Окрім цього, архів поповнює базу даних проекту «Український мартиролог ХХ ст»: загалом внесено інформацію про 3462 репресовані особи.
Більшість архівних відділів Запорізької області знаходяться в тимчасовій окупації. Пологівській райдержадміністрації спільно з Оріхівською і Гуляйпільською міськими радами вдалось евакуювати до Запоріжжя документи з Оріхова та Гуляйполя.
- Питання евакуації документів, особливо із зони розмежування, постало з перших днів війни. Завдяки спільним зусиллям Пологівської райдержадміністрації і Гуляйпільської та Оріхівської міських рад вдалося евакуювати документи Національного архівного фонду, трудових архівів та науково-довідковий апарат до них. За співпраці райдержадміністрації з Оріхівським та Гуляйпільським міськими головами вдалося знайти транспорт і людей. З допомогою ДСНС, фактично під обстрілами, евакуювали документи з Оріхова. З Гуляйполя, наскільки мені відомо, документи вивозили автобусом, робили декілька виїздів. В цілому евакуація тривала в декілька етапів з вересня 2022 року десь по січень 2023 року. Ми надали приміщення для розміщення евакуйованих документів і співробітників архівних установ в корпусі 2 Державного архіву, щоб вони могли працювати з цими справами. Евакуювати вдалось дуже багато документів, мабуть 85 %. З точністю зможемо сказати після перевірки наявності евакуйованих справ. Завдяки цим евакуаційним заходам, люди, які виїхали із зони бойових дій, можуть підтвердити стаж, зарплату, виділення земельних ділянок тощо за рішеннями органів місцевого самоврядування та райдержадміністрацій, - розповіла заступниця директора ДАЗО Антоніна Федько.
За словами Антоніни Федько, робота архіву під час вторгнення не змінилась, але змістились акценти. На прийом та до читальної зали стало приходити менше людей, натомість збільшилась кількість надання копій документів електронною поштою, більше відповідей на запити надають у вигляді оцифрованих документів.
Майже половину тих, хто звертається до Держархіву із запитами складають ВПО, яким необхідно підтвердити трудовий стаж.
- Збільшилась кількість запитів щодо підтвердження трудового стажу осіб, які виїхали з окупованих територій, для відновлення пенсій або втрачених трудових книжок. Ми можемо допомогти по підтвердженню трудового стажу по колгоспам – в нас є документи. А ось по всім іншим підприємствам, заводам, які були в районах і ліквідовані, то документи залишились в трудових архівах на місцях (окрім Оріхова та Гуляйполя – ред.). В нас немає інформації, що з ними, чи залишились вони, бо вони на тимчасово окупований території. В такому випадку ми видаємо довідку що документи не надходили. Ми рекомендуємо звертатись до адвокатів, бо такі питання доведеться вирішувати через суд, - зазначила провідна спеціалістка відділу інформації та використання документів ДАЗО Олена Савощенко.
Також люди звертаються щоб відновити втрачені документі на нерухомість, землю. Окрім цього, після вторгнення збільшилась кількість звернень щодо підтвердження національності громадян, які планують виїхати на ПМЖ за кордон.
