Сьогодні відбувається 86 років з Дня народження В'ячеслава Чорновола, з постаттю якого пов'язують проукраїнський рух новітньої історії та саме здобуття Україною Незалежності.
Він народився на Київщині у селищі Єрки, зараз воно відноситься до Черкаської області. Зі студентських років почав боротися за Україну, проти зросійщення, за що отримав "винагороду" у вигляді 17 років у неволі.
Щоб перелічити усі офіційні та народні звання, згадати визначні події у його біографії, не вистачить жодного формату новинного видання. Це був би лонгрід масштабу великої енциклопедії. Але львів'яни мають пам'ятати, що саме у їхньому місті він знайшов притулок після звільнення у 1969 році. Тоді з великими труднощами йому вдалося влаштуватися на роботу. З 1970 року працював спостерігачем метеостанції в Закарпатті, землекопом археологічної експедиції в Одеській області, вагарем на станції Скнилів у Львові, з 1971 року – у Львівському відділенні Українського товариства охорони природи.
У 1970 року Чорновіл у Львові починає випуск підпільного журналу "Український вісник", як організатор, редактор і видавець. Журнал став справжнім рупором демократії та національної свідомості у підрадянській Україні. У видавництві Чорноволові допомагає його найближче у Львові оточення: Ігор та Ірина Калинці, Ярослав Дашкевич з дружиною Людмилою Шереметьєвою, Ярослав Кендзьор. У часопису друкуються статті та твори також Василя Симоненка, Василя Стуса, Івана Світличного, Івана Дзюби, Євгена Сверстюка та ін.
Мабуть тільки цього було б достатньо, аби вважати його львів'янином. Але, далі буде: весною 1990 року В'ячеслав Чорновіл переміг на виборах до Верховної Ради й Львівської облради. Опісля відбулося його обрання головою обласної ради. Тоді до ініціатив Львівщини приєдналися Тернопільська й Івано-Франківська області, урочисто була проголошена Галицька Асамблея.
У 1991 році В'ячеслав Чорновіл був кандидатом у Президенти України. Його кандидатуру більшістю підтримали області Галичини: 75,86 % на Львівщині, 67,1 % на Франківщині та 57,45 % на Тернопільщині.
Отже, 10 фактів з життя В'ячеслава Чорновіла:
Клятва Україі. Під час випускного вечора в університеті пішов на Володимирську гірку і дав клятву, що все життя буде боротися за Україну.
Робота різноробом. У 1963-1964 роках брав участь у будівництво Київської ГЕС. Після першого ув’язнення, працював спостерігачем метеостанції, землекопом археологічної експедиції, вагарем на станції Скнилів тощо. Після останнього – кочегаром у Львові.
83 допити. У 1966-му В’ячеслав Чорновіл відмовився свідчити у справі проти своїх друзів – братів Горинів, Мирослави Зваричевської і Михайла Осадчого. Навіть попри те, що на той час вони визнали провину і потреби уникати свідчень вже не було. За що був притягнутий до суду і отримав свій перший вирок. У 1972-му витримав 83 допити, але й надалі ніколи не свідчив проти друзів.
Прокурор завжди правий.Прокурор, який судив Чорновола, отримав звання «Почесний працівник прокуратури України». Другу (1967 р.) і третю (1972 р.) кримінальні справи проти В’ячеслава Чорновола порушив прокурор Львівської області Борис Антоненко (1912-2010 рр.). Свою посаду прокурор обіймав протягом 20 років. Антоненко написав низку книжок про своє прокурорське минуле, боротьбу зі злочинністю і «українськими буржуазними націоналістами». У 2003-му прокурору призначена пенсія згідно із Законом України «За заслуги перед Україною». В червні 2006-му Антоненку оголосив подяку Генеральний прокурор України Олександр Медведько. А у 2007-му йому присвоєно звання «Почесний працівник прокуратури України».
Україна – понад усе.Не відмовляв всім, хто до нього звертався з питаннями української справи. «Працював він самовіддано і справді багато, – згадувала дружина Атена Пашко. – Вставав, бувало, о 5 годині ранку, писав, потім – на роботу, лягав пізно. Знаєте, є люди, котрі можуть вам відмовити, сказавши, що не мають вільного часу чи знайти якісь інші відмовки. До таких В’ячеслав Максимович не належав, позаяк не вмів кривити душею. Він завжди давав пораду, настанову людям, які до нього звертались і, особливо, якщо це стосувалося української справи».
Від КГБ отримав прізвисько «Нєугомонний». Зі спогадів вірменського дисидента та політв’язня Паруйра Айрякіна: «Він був наче напханий енергією, він навіть у зоні бігав, займався спортом. Багато читав, писав, покладену норму – ми шили рукавиці – виконував не за вісім годин, а за три години – решту часу він був зайнятий сам собою».
Віра у відновлення незалежності України. Переказують, як один зі слідчих спересердя запитав В’ячеслава Чорновола: «Ну добре, от уявімо, є ваша незалежна Україна. І ким ви там себе бачите?». І почув у відповідь: «Як ким? Редактором опозиційної газети».
Кандидат в президенти України. На президентських виборах 1 грудня 1991-го за В’ячеслава Чорновола віддали голоси 7.420.727 українців (23,27%). Він зайняв друге місце слідом за Леонідом Кравчуком.
Зрікся присяги на вірність московітам. Після обрання Гетьманом українського козацтва, на Великій раді 21 червня 1992-го в Переяславі-Хмельницькому проголосив зречення присяги на вірність московському цареві, даної на Переяславській раді в 1654-му.
Народний герой.На прощання з В’ячеславом Чорноволом в Києві прийшло близько 200 тис. людей. Він загинув в автокатастрофі на шосе під Борисполем за нез’ясованих обставин. Багато хто вважає це політичним убивством напередодні майбутніх президентських виборів. Колишній заступник генерального прокурора Микола Голомша припускав, що Чорновола після аварії добили кількома ударами кастета. Похорони В’ячеслава Чорновола в Києві зібрали до 200 тис. людей.
Читайте також: Погода у Львові на тиждень: тепло, волого та з дощами.
