Протягом останній тижнів в Україні стрімко почала зростати кількість хворих на коронавірус та грип. Люди хворіють цілими сім’ями, а у лікарнях фіксують зростання кількості тяжких хворих.
Про підступність хвороби, діагностування, та ліки від неї у інтерв'ю ТСН.ua розповіла лікар-інфекціоніст, професор Ольга Голубовська.
Який наразі перебіг коронавірусу, чи став він сезонним захворюванням, як і прогнозувалося? Наскільки він зараз небезпечний?
Почнемо з того, що коронавірус нікуди не подівся. Дійсно, з появою варіанта "Омікрон", летальність від нього знизилася на 90%, але він залишається дуже небезпечним та маловивченим вірусом, який схильний до епідемічного росту, що й відбувається зараз.
У коронавірусу практично відсутня сезонність, що характерно для багатьох інфекційних хвороб. Тобто він упродовж року, у будь-який час – влітку, взимку, восени, може підвищити свою активність.
Так, коронавірус прагне стати сезонним, як це вже було з пандемічним грипом у 2009-2010 роках. Цей грип, нагадаю, став сезонним. В тому ж напрямку рухається і SARS-CoV-2, але справа в тому, що ніяка пандемія коронавірусу ще не закінчилася. Сама пандемія продовжується, і ВОЗ не оголошувала про її закінчення, лише про те, що закінчилася надзвичайна ситуація пов’язана з пандемією, тобто лише локдауни. Пандемія триває.
Багато тяжких хворих та підступність "Омікрону"
Чим саме небезпечний штам вірусу "Омікрон"?
"Омікрон" відрізняється від попередніх варіантів вірусу тим, що дає тяжкі прогресуючі пневмонії у значно меншому відсотку випадків, але має таку погану властивість, як проявляти та посилювати ті проблеми, які були у людини до зараження вірусом.
Тобто вся супутня патологія проявляється або декомпенсується вже на фоні ковіду. А декомпенсація подекуди буває дуже складною, навіть такою небезпечною, що медики, не можуть з нею впоратися.
Зараз у лікарнях перебуває величезна кількість хворих з цією супутньою патологією. Їх кількість значно зросла за останній місяць. У пацієнтів практично немає дихальної недостатності, але є такі недуги, як: діабет, гіпертонія, тромбози. Вони створюють дуже неприємний стан для хворого, змушуючи його тривалий час знаходитися в якості пацієнта у стаціонарі медичного закладу.
Окрім коронавірусної інфекції, розпочалося ще й стрімке зростання грипу
А як щодо грипу, він теж присутній?
Окрім коронавірусної інфекції, розпочалося ще й стрімке зростання грипу. Ми бачимо це за стаціонаром – пацієнти, які туди потрапляють вже потребують, на жаль, саме стаціонарного лікування.
До речі, грип, на відміну від ковіду, більш небезпечний – це дуже стрімке та блискавичне захворювання. За короткий проміжок часу, буквально 3-4 дні, можуть статися незворотні зміни в легенях.
Всі медичні фахівці це добре знають та розуміють, тому тактика ведення хворих добре відпрацьована та описана в усіх міжнародних рекомендаціях. Також і наш протокол лікування ковіду містить частину, де описано, як потрібно вести хворих на ковід в період росту захворювання на грип.
Чи можливо зупинити грип?
У такі періоди дуже важливо мати згуртованість між медиками та суспільством. Відповідальність лікаря – це правильно поставити діагноз. Також важливо його поставити вчасно, але це вже залежить від людини, як швидко вона звернулася по допомогу до лікаря.
Затягувати з цим я категорично не рекомендую. Особливо людям з групи ризику, вони не повинні сидіти вдома та збивати собі температуру, сподіваючись "воно якось само пройде". Не пройде! У нас зараз є чудове лікування обох цих захворювань, єдина проблема, яка залишається – пізнє звернення пацієнта по допомогу та затягування терапії направленої на пригнічення вірусного навантаження.
До чого варто готуватися і як захистити себе
За інформацією МОЗ, від жовтня 1,5 мільйона українців перехворіли на ГРВІ, грип та COVID-19. Як ви оцінюєте такі масштаби. Така кількість хворих – це багато чи мало?
Справа в тому, що ця цифра не відображає реальної кількості людей, які захворіли. Вона не показує реальних масштабів ситуації, а просто цифра.
Тут варто розуміти, що ми живемо під час війни, у дуже складних умовах. У будь-який момент може статися щось надзвичайне та малоприємне, наприклад, відключення світла або можуть бути зачиненими аптеки. Тому все те, що потрібне для людей з групи ризику, які мають потребу у швидкому діагнозі, варто тримати у себе вдома.
Наприклад, швидкі тести, запас противірусних препаратів, які виписав лікар, а також ліки, якими можна їх замінити у разі потреби. Дуже раджу, тримати все це вдома. Бо коли розпочнеться спалах великого захворювання, потрібно бути до цього готовим.
Чим захистити себе від небезпечної хвороби
Як ви порадите українцям берегтися від грипу, що потрібно робити?
В США є така цікава практика, яку я підтримую обома руками – коли розпочинається ріст захворювання, хворий американець може зайти в аптеку і прямо там зробити тест на коронавірус або грип. Якщо тест позитивний, то фармацевт, який має ліцензію, одразу видає пацієнту препарати для лікування. Це дуже важливо.
Нагадаю, грип за три дні може викликати незворотні процеси в легенях. Тому, якщо у вас підозра на грип або ви зробили експрес-тест в домашніх умовах і побачили, що у вас дійсно грип, то вам, пробачте, вже ніякий лікар для діагнозу особливо не потрібен. Ви маєте одразу прийняти відповідні противірусні препарати.
Саме така тактика потрібна і вона дуже дієва, бо це масове захворювання, і до кожної людини за такої ситуації, лікар елементарно може не дійти. Тим більше в українських реаліях, ви ж самі бачите, що у нас з кожним роком доступ до лікаря звужується і всі чомусь концентруються на розвитку екстрених медичних служб, як у США та багатьох країнах Європи. А, на жаль, профілактичне направлення у медицині вже практично та фундаментально втрачене.
Я ж вважаю, що правильно рухатися у напрямку саме з запобігання різних неприємних ситуацій. Погодьтеся, що краще вчасно діагностувати та вилікувати у людини гепатит, ніж через 20 років робити їй трансплантацію. На жаль, у нас реформи проводять так, як собі їх хтось вигадав. А ми, відповідно, вплинути на це не можемо, тому нам потрібно просто адаптуватися і самостійно рятувати свої життя та рідних людей.
Не доводити до реанімації, чому це важливо
Ви згадали про тести, але ж вони не завжди показують позитивний коронавірус, особливо, якщо йдеться про різновиди "Омікрону". Як ви радите діяти у такій ситуації?
Так, абсолютно правильно, тести не завжди можуть визначити наявність вірусу. Але тут варто пам’ятати, що у медицині нічого не буває на 100%.
Звісно, будь-яке дослідження направлене на підтвердження діагнозу – експрес-тести, ПЦР-тести та інші. Всі вони направлені на підтвердження нашого діагнозу, але не виключають цей діагноз! Тому, звичайно, якщо результат тесту негативний, то це вже справа лікаря. Саме він має визначитися з діагнозом.
У більшості випадків у хворих позитивні тести. Лікарі мають одразу прийняти відповідні заходи, оскільки в інфекційній патології важливі, як профілактика самого захворювання за рахунок протиепідеміологічних заходів, імунопрофілактики, так і профілактика важкого перебігу захворювання.
А така профілактика можлива лише тоді, коли ми завчасно приймаємо відповідну терапію. Якщо ж починати лікувати хворих з реанімації, як це робилося в усьому світі з коронавірусом, тоді й "ефект" такої терапії відповідний. Нам якраз потрібно не доводити ситуацію до реанімації!
До речі, щоб донести до суспільства цю тезу, нам довелося докласти чимало зусиль. Під час активної фази коронавірусу, складалося враження, що всі потроху з’їхали з глузду. Усі чомусь кинулися купували дихальні апарати і ніхто не думав ні про яке лікування. Була велика протидія з лікарями на усіх рівнях, аби пізніше нарешті зрозуміти, що правильний саме такий підхід.
Віруси, які мутують та невидимі для тестів
Які штами циркулюють в Україні, чим вони відрізняються?
У нас циркулює варіант "Омікрон", як і у всьому світі. А ще дуже багато його різних субваріантів, з красивими та страшними назвами - "Кракен", "Пірола" та інші. Але ці назви нам ні про що не говорять. Наразі немає нових варіантів вірусів, які б викликали стурбованість у фахівців.
Існує класифікація вірусів SARS-CoV-2, де прописані ті їх варіанти, які викликають небезпеку – дуже легко передаються від людини до людини та інколи уникають діагностичних тестів, мають мутацію, можуть бути трішки толерантні та стійкі до лікування. Але нових варіантів немає, все стосується лише "Омікрону". Його субваріанти генетично відрізняються між собою і мають деякі особливості у швидкості розповсюдження, але на клінічний перебіг захворювання вони не впливають.
Тести не завжди "бачать" вірус
Як зараз лікують коронавірус? Чи з'явилися дієві ліки?
Так, ліки є. Ми від самого початку створили протокол лікування коронавірусу. Тоді, до речі, з цього приводу були великі суперечки, навіть в цю тему втручалися народні депутати. Я, до речі, так і не зрозуміла навіщо вони це робили, влізаючи у виключно медичну сферу…
Тим не менш, наш протокол лікування коронавірусу повністю підтвердився на практиці. Все, що ми до нього внесли, ще у квітні 2020 року, вже перенесено до усіх рекомендацій міжнародних інститутів, як рятувальні для життя методи лікування. Важливо, що ми це зробило одразу, ще понад три роки тому, опираючись на міжнародний досвід.
Зараз є лише проблема з широким доступом до окремих противірусних препаратів. Їх, до речі, існує декілька видів. Ці препарати нам надавали у вигляді гуманітарної допомоги, зокрема, на рівень первинної ланки медицини, сімейним лікарям, стаціонарам лікарень.
Поки, на жаль, немає доступу до препарату Ремдесівір, він на перереєстрації. Він себе дуже гарно зарекомендував, чудовий препарат та входить до усіх рекомендацій. За ефективністю він на другому місці після відомого американського препарату Паксловід, який вважається найефективнішим, і вже скоро буде у нас в аптеках. Препарат діє саме на вірус і ні на що більше.
Також є інші засоби терапії, противірусні препарати, в інструкціях яких прописане призначення. Не відстають і вітчизняні виробники, можливо ці препарати менш ефективні, але для широкого використання дуже непогані.
Як же уникнути ускладнень та смертей?
Наше завдання – впливаючи на вірус, допомагати імунній системі повністю від нього позбутися, без негативних наслідків. А лікування інфікованих хворих має дві цілі. Перше та глобальна ціль: щоб людина, яка захворіла, не померла. Друга ціль: щоб людина одужала без наслідків. А обидві цілі досягаються тільки своєчасно призначеним лікуванням.
Якщо лікування призначене несвоєчасно, наприклад, було розпочате вже у реанімації, тоді ми отримаємо велику кількість того жаху, який пережили на початку пандемії, та цілі цвинтарі з пацієнтів, яких можна було б врятувати, але, на жаль, ніхто не слухав спеціалістів. Тоді тривала справжня війна з медичними фахівцями на усіх рівнях. До того ж, це було не тільки у нас, а й у більшості країн світу.
До речі, в Україні, я вважаю, що якраз РНБО зіграла одну з вирішальних ролей у тому, що українські медики вийшли з коронавірусної історії не гіршим чином посеред усієї розрухи. І наша госпітальна летальність не досягала того рівня, як у Італії, Іспанії та США, де людей хоронили тисячами.
Ускладнення: дихальна недостатність у малюків
Багатьох цікавить, які під час коронавірусу симптоми у дітей?
Краще про це запитати у дитячих лікарів. Але, гадаю, що у дітей коронавірус супроводжується саме високою температурою тіла, бо діти завжди хворіють. А все інше відбувається так, як і у дорослих.
Важких випадків у дітей менше, ніж у дорослих, які мають купу супутніх патологій. Декомпенсація супутніх станів у дітей у меншій мірі розвинута, але дихальна недостатність, на жаль, може бути, особливо, у маленьких діток віком до 1 та пів року. У цієї вікової групи можуть виникати дуже складні перебіги захворювання.
Скільки триває коронавірус?
У нас деякі люди перебували і по три місяці у лікарні, а потім ще рік відновлювалися після хвороби. Але у цілому, у середньостатистичної людини, зазвичай, ця хвороба триває до двох тижнів. Коронавірус – це системне імунне захворювання і після нього реабілітація достатньо складна.
Взагалі, якщо людина хвора, то потрібно себе оберігати від зайвих навантажень, а з коронавірусом тим більше. Бо під час хвороби вражаються практично всі органи, організм людини виснажений, особливо у тих, хто входить до групи ризику. Боротися зі збудником їм складно, тим більше, якщо вони не приймають додаткові противірусні засоби. Тому людина хворіє в середньому до двох тижнів – 10-14 днів. Це якщо без ускладнень, а пневмонія, звичайно, довше тримається.
Слабкість та погана пам’ять
А які саме бувають ускладнення?
У пацієнтів клінічне одужання наступає раніше, а ось морфологічні зміни в легенях можуть до року зберігатися. Заспокою, це ні на що не впливає, це просто ланцюжок зворотного розвитку в легенях, але він може продовжуватися тривалий час.
За статистикою, після хвороби, 25-30 пацієнтів страждають постковідними розладами – слабкість, усілякі когнітивні порушення, погана пам'ять. Тобто людина не може повернутися у звичний для себе стан. Щоб мінімізувати ці фактори, потрібна своєчасна противірусна терапія.
Чи правда, що у коронавірусу є найбільш небезпечні дні? Які саме це дні, та як треба діяти?
Так, якщо людина вже захворіла, то небезпечні дні є. Просто сам перебіг коронавірусної інфекції дуже своєрідний. Початковий період – це перший тиждень від появи клінічних симптомів, він зазвичай відповідає звичайному ГРВІ, а ось після другого тижня починається найнеприємніше – фаза імунних порушень, які призводять до розвитку прогресуючої дихальної недостатності.
Це, до речі, було для нас дуже великою проблемою, оскільки, ставало основною причиною смерті пацієнтів до появи варіанта "Омікрон". Коли він з’явився, то кількість людей, які входять у цю імунологічну фазу, стала набагато меншою, але "Омікрон" має інші негативні особливості, про які я вже розповіла.
"У пацієнта немає температури" – це не показник
Чому важливе своєчасне лікування та які помилки роблять лікарі?
Щоб людина не входила у імунологічну фазу – необхідне своєчасне лікування. При ранньому призначені противірусного ефективного лікування, ризик розвитку цих ускладнень знижується практично на 90%.
Це, я вважаю, вражаюча цифра, але до цього часу нам так і ніхто не пояснив, на яких підставах були усі ці суперечки, у тому числі, на глобальному рівні, з приводу противірусної терапії. Адже по закономірності розвитку інфекційного процесу впливати на збудник хвороби треба від її першого дня.
Деякі лікарі кажуть, мовляв, я не призначаю з першого дня противірусну терапію і ніхто від цього не помер. Але так кажуть лікарі з амбулаторної ланки, вони не бачать хворих у стаціонарі. А я особисто бачила цих хворих, вони померли саме тому, що тоді була така неправильна тактика. Такого допускати не можна.
Якщо йдеться про захворювання, яке гіпотетично для цього конкретного хворого з групи ризику може закінчитися трагічно, то потрібно назначати противірусний препарат від перших днів! У лікарів є щодо цього певні бар’єри, вони кажуть: "Так хворий же себе чудово почуває і температура у нього не висока". Це неправильна тактика, помилкова.
Коронавірус від грипу відрізняється тим, що температура тіла хворого не є критерієм важкості коронавірусної хвороби. Можна мати температуру 39-40 і нормально видужати після цього, а можна взагалі без температури не видужати і все закінчиться трагічно. Все це мають знати і розуміти лікарі.
Неважливо, скільки щеплень у пацієнта, – його треба рятувати
Щодо вакцин від коронавірусу і досі тривають дискусії. Наскільки вони дієві? Чи дійсно вакциновані не хворіють чи переносять захворювання легше?
Такого ніколи не було, щоб вакциновані не хворіли. До речі, я завжди кажу, якщо людина вже захворіла, то щеплена вона, чи ні – зовсім неважливо для тактики ведення такого хворого. Його потрібно вести, як невакцинованого. Або ж взагалі не звертати увагу на статус з вакцинацією.
На жаль, було й таке, що наші колеги-медики потрапляли у відділення у дуже важкому стані, а деякі помирали, хоча й були повністю вакциновані. Коли ми питали у колег, а чому ж ви так довго тягнули до останнього, вони відповідали, що були впевнені – мають усі щеплення і сподівалися, що все буде добре. А так не сталося. Тому, якщо людина захворіла, її потрібно лікувати, без усякого загострення уваги – щеплена вона чи ні.
Так, щеплення полегшує перебіг хвороби, особливо у людей із групи ризику, але коли у людини з’являються перші симптоми, ми просто не знаємо, як це буде розвиватися далі. Тому наше завдання, впливаючи на збудник хвороби, мінімізувати ризики важкого її перебігу.
Чи була у вашій практиці людина, яка перехворіла коронавірусом декілька разів?
Так. Були хворі, які перехворіли коронавірусом по 3-4 рази. Є такі, що вже навіть не фіксують ці випадки за три роки. Гадаю, що всі українці вже перехворіли коронавірусом по декілька разів.
Потрібно приймати не антибіотик
Чи допомагають антибіотики у разі коронавірусу?
Тільки тоді, коли приєднується бактеріальна флора. Ось, до речі, випити антибіотик – для наших людей чомусь за виграшки, п’ють його про всякий випадок і навіть ніхто не сперечається. Але коли йдеться про противірусну терапію, люди про це забувають.
Віруси – це набагато небезпечніше, ніж бактерії! Вони дуже швидко та буйно розмножуються, виникають цілі їх армади. І просто не дають нам ніяких шансів. Але чомусь випити противірусний препарат, у людей виникає купа бар’єрів, а ось випити про всяк випадок і просто так будь-який антибіотик – без проблем. Такий ось парадокс, який абсолютно штучно створений.
Коронавірус не часто дає бактеріальні ускладнення. Ми назначаємо антибіотики тільки тоді, коли у хворого є ознаки бактеріальної суперінфекції.
Які інфекції ще загрожують Україні? Чи прогнозуються якісь нові спалахи. Приміром, багато говорять про аденовіруси і скарлатину?
Так, спалахи інфекцій будуть. Зараз багато дітей хворіють на скарлатину. Причин для цього достатньо. Україна від 1991 року просто не вилазить з усіляких епідемій!
Все почалося з дифтерії, до того ж взагалі безпрецедентної. Навіть у світовій практиці не було описано такої епідемії дифтерії, яку пережила Україна. Це триває просто без кінця…
А що відомо про спалахи кору?
Україна пережила три епідемії кору, дуже важких. Остання, до речі, потрапила у трійку світових лідерів, після Мадагаскару та Філіппін. Стільки людей загинуло на рівному місці...
Таке трапилося тому що є закономірності розвитку епідеміологічного процесу, а якщо їх не дотримуватися, то це штучно роздмухана епідемія.
Остання епідемія кору збіглася з реформою системи охорони здоров’я. Тоді дійшло до того, що наші люди у найзаразніший період, з висипами на тілі, їздили у громадському транспорті у пошуках лікарні аби отримати допомогу. Це було просто жахливо і бездумно.
Я особисто приїжджала на консультацію в одну приватну клініку. Там була величезна черга, увесь коридор заповнений людьми, а серед них був один чоловік з яскравим висипом кору на тілі. Він чекав, щоб потрапити до мене на консультацію. Це ж просто повна маячня!
А все це – підсумок розвалу цілого інституту санітарно-епідеміологічної служби, начебто через корупцію. Так це пояснили людям і вони це проковтнули. У нас більше не стало санлікарів. Тих, хто б контролював ситуацію і розповідав людям про елементарні речі: як себе поводити під час епідемії кору і що з висипом на тілі не варто їздити у транспорті. Людям розповіли про якусь корупцію і все. Але ж які хабарі могли брати епідеміологи, які постійно працюють в вогнищах епідемій? Хабарі брали зовсім інші люди. Але ліквідували чомусь саме епідеміологів. Як кажуть: ламати – не будувати.
Тому, на жаль, у нас будуть нові спалахи гепатиту А, спалахи лептоспірозу, шлункові інфекції та багато іншого. Найстрашніше, що за цими спалахами вже немає кому слідкувати, немає кому вести практичні розслідування, немає кому їх реєструвати у такій кількості. І найнеприємніше, що все це приховується від людей, повторюю: приховується! А тим часом, переводять інфекційну патологію в неінфекційну. Моя порада: люди мають чітко це розуміти та допомагати собі самі.
Обізнаність та своєчасне лікування
Що ви порадите для профілактики аби не захворіти?
Насамперед, ми не можемо не хворіти інфекційними захворюваннями, це просто неможливо, і абсолютно нормально.
Коли затяжними локдаунами ми відгородили себе від контактів з мікробами на пару років, то розплата за це миттєво настала після зняття обмежень.
У нас в минулому році розпочалося зростання респіраторно-синцитіальної інфекції. А в США більше половини госпіталізацій у відділення реанімацій дітей віком до року, були обумовленні саме цим захворюванням. Чому? Бо два роки ніхто не контактував з цією інфекцією, а імунітет дуже короткочасний – декілька місяців. А коли послабили локдауни і люди почали спілкуватися більше між собою, то одразу пішов сплеск цього захворювання. Та й аденовіруси були. Особливо у військових колективах можливі такі спалахи.
Коли триває соціальна криза, то звісно, що інфекції будуть поширюватися. Це однозначно, бо це закони природи. Тому люди мають слідкувати за своїм здоров’ям. А також розуміти, що вони можуть захворіти, але головне – перехворіти не тяжко та без наслідків.
Потрібно своєчасно звертатися до лікаря
Досягнути цього можна лише своєчасним лікуванням, а для цього потрібно мати хорошого лікаря, знати свою супутню патологію і впливати на цю патологію.
У нас величезна кількість людей просто не знають, що у них цукровий діабет! А це робота лікарів, вони мають розповідати про це пацієнтам, звертати на це увагу. Так, людина може спокійно жити з цукровим діабетом, нормально почуватися, але коли настає розвиток інфекційного процесу, виявляється, що організм такої людини не може впоратися з вірусом та настають усі неприємні декомпенсації.
