Хоч віруси та бактерії викликають захворювання зі схожими симптомами, але це кардинально різні форми та класи патогенів. Тому і лікуються вони по-різному.
Бактерії – живі одноклітинні організми, вони бувають симбіозними, умовно-патогенними та патогенними. Симбіозні – нешкідливі бактерії. Вони живуть у симбіозі із клітинами господаря. У кишківнику вони допомагають у перетравленні їжі, виробленні вітамінів та захисті від кишкових інфекцій.
На шкірі, в ротовій порожнині та у піхві симбіозні бактерії пригнічують ріст хвороботворних мікробів. Умовно-патогенні бактерії за певних умов викликають хвороби. Наприклад, стафілококи живуть на шкірі та не завдають шкоди, але якщо знизився імунітет, вони активізуються і викликають запалення волосяного фолікула і перетворюються у фурункул.
Патогенні бактерії викликають інфекції, якщо потрапляють до організму – туберкульоз, сифіліс, бактеріальну ангіну. Але менш як 1% бактерій викликають захворювання. Результат�� життєдіяльності деяких бактерій можуть спричинити хворобу.
Наприклад, якщо носій бактерії Шигело не миє руки після туалету, він поширює інфекцію, коли торкається поверхонь. Якщо носій почастує іншу людину немитим яблуком, бактерія у кишківнику виділить екзотоксин і виникає запалення – інтоксикація. У зараженого буде дизентерія чи хвороба немитих рук.
Бактеріальні інфекції лікують антибіотиками. Вони руйнують клітинну стінку бактерій та порушують метаболізм клітин. Внаслідок цього бактерії гинуть. Цей метод працює проти кишкової палички, стрептококів, стафілококів, сальмонел та інших.
Віруси – неклітинні форми. Вони складаються з генетичного матеріалу – ДНК або РНК – та захисної білкової оболонки. Віруси, подібні до паразитів, не виживають самостійно, тому використовують чужі клітини для розмноження та синтезу. Білкова оболонка вірусу прикріплюється до мембрани чужої клітини, частіше за певний вид.
Наприклад, вірус грипу прикріплюється до епітелію слизових оболонок, простий герпес – до нервової тканини, а імунодефіцит людини – до імунних клітин. Вірус проникає у клітину, вивільняє ДНК чи РНК. Потім збільшується кількість копій генетичного матеріалу, утворюються нові вірусні частки, і вірус виходить із клітини. Також віруси мають власний набір генів та еволюціонують шляхом природного відбору.
Вірусні інфекції не лікують антибактеріальними препаратами, оскільки у них немає клітинних структур, на які могли б вплинути антибіотики. Для лікування вірусних інфекцій використовують вакцини та противірусні препарати. Вакцини створюють штучний імунітет. Для цього вводять ослаблені штами, які викликають імунну відповідь організму.
Противірусні препарати діють двома способами – стимулюють імунну систему на атаку вірусів або атакують віруси безпосередньо. приклади вірусів. Віруси грипу, імунодефіциту людини, гепатитів А та С, штам SARS-CoV-2, що провокує COVID-19.
Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.
Джерело: health.24tv.ua
