Гаряча дискусія на цю тему розгорнулася в українському суспільстві. І навіть призвела до того, що міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, колишній гендиректор медіахолдингу 1+1 Медіа, схоже, втратив свою посаду. Як повідомляють ЗМІ, Ткаченко написав заяву про звільнення майже одночасно з проханням президента Володимира Зеленського до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля про заміну міністра.
Нагадаємо, що Ткаченко керував Міністерством культури та інформаційної політики з 2020 року і вже не вперше опинявся на межі відставки, зокрема, і через тиск суспільства. Відставку Ткаченка 27 липня затвердила Верховна Рада.
Величезний резонанс викликали деякі рішення та проекти Міністерства культури та інформаційної політики. Зокрема, ідея замінити герб СРСР на український тризуб на щиті монумента Батьківщина-Мати в Києві вартістю 28 млн грн. А ще — добудувати Національний музей Голодомору-геноциду в Києві вартістю 573,9 млн грн. 12 липня комітет Верховної Ради з питань бюджету рекомендував ухвалити законопроєкт № 9437 про виділення з державного бюджету цих коштів на завершення будівництва та введення в експлуатацію другої черги музею. На його платформі мають відбуватися основні офіційні заходи до 90-х роковин Голодомору 1932−1932 років.
- Не секрет, що другий рік поспіль практично усі видатки, не пов’язані з безпекою та обороною, фінансуються коштом допомоги — кредитів і грантів, що надходить від міжнародних донорів. Те, що з цих грошей не можна фінансувати армію, є умовою партнерів України, — нагадувала ВВС про неможливість витрати «донорської» частини бюджетних видатків на потреби оборони.
Напевно, «останньою краплею» стали заплановані Мінкультом витрати у розмірі 33 млн грн на зйомки драмедійного серіалу «СМТ Інгулець», в основі якого мало бути життя скандального депутата з Кіровоградської області, президента ФК «Інгулець» (та екс-президента чернігівської «Десни», - прим.), підприємця Олександра Поворознюка. Українцям він відомий зверненням до Володимира Зеленського на початку (повномасштабного, - прим.) вторгнення РФ зі словами «Вова, *баш їх, бл*ть».
Тому питання до обговорення: чи треба зараз, під час війни знімати українське кіно, серіали та витрачати на це мільйони з державного бюджету? – підкинуло нам саме життя. Ми звернулися за коментарями до відомих чернігівських митців.
-Дискусія виникла через зняття Ткаченка з посади міністра за розбазарювання бюджетних коштів на серіали. Питання спірне, з одного боку - так, потрібне якісне українське кіно, яке буде мотивувати, надихати жити далі і боротися до Перемоги. А з іншого боку, якщо це якась мильна опера по-українські, щось таке низькопробне і за якістю, і за суттю, то набагато краще та доцільніше підтримати інші галузі культури, ті ж сучасні театральні проєкти, видавництво книг про події війни... І, можливо, якщо мова про кіно, то в повний метр вкладати, а не в серіали. Я взагалі не любителька такого жанру, як серіал ...
-Я вважаю, що в цей нелегкий час не потрібно знімати серіали та витрачати на це гроші. Як результат - країна поповнилася б низькоякісним милом, яке б нічого не дало людям. Чому низькоякісним? Тому що нереально зняти хороше кіно за пів року, тим паче, серіал на понад 20 серій, бо тоді треба працювати вдень і вночі, і все одно це буде халтура.
І чому мова йде лише про кіно? Де підтримка класичної, народної музики, джазу? Де театральне мистецтво? Де творчість для дітей? Якщо це десь ще існує, то чому воно не має доступу до наших телевізійних каналів і радіостанцій? Чому на жодному каналі, зокрема, і на Суспільному, нема програм, присвячених ретроспективі нашої культури - нашим артистам, співакам, музикантам? Чому в інших країнах є програми, де звучать сотні і тисячі пісень - як професіоналів, так і аматорських колективів, а в самій Україні цього немає?!Чому ми не можемо зняти фільми або передачі про відомих історичних постатей? Про визначні події в історії, але маловідомі широкому загалу. Хто дасть відповіді на ці питання?
-Для того, щоб в країні розвивалася патріотична історія, безумовно, на це має працювати культурний фронт. Те, що знімається комедійний серіал, – можливо, це було би прекрасно для підняття бойового духу бійців, якби це вже була якась заключна фаза, коли перемога уже ось-ось за рогом. А коли тривають кровопролитні бої, коли щодня гинуть люди, треба подумати, які фільми знімати, можливо, краще якісь програми знімати.
Так, у нашу країну надходять транші, які ми не маємо права витрачати на військові потреби. Нам ставлять умови: на відновлення інфраструктури, на відновлення країни. От цим і треба займатися. А якщо мова йде про розподіл коштів, в тому числі, з бюджету – важливіше придбати якісні турнікети – це те, чого зараз не вистачає в армії.
Нам не забороняють придбати це, адже це не стосується зброї, оборони. Є певні кошти, які виділяються саме на мирні цілі. А медичні препарати – саме те, що необхідно зараз нашим хлопцям, бо без цього вони гинуть. Оце біда. Оце треба робити першочергово.
А щодо того, що культурний фронт повинен існувати – це правда. Мають бути і концертні програми – якісні, і фільми, і вистави. На це потрібно виділяти кошти. Але не 33 мільйони. Я бачу, яке обурення це викликало в суспільстві.
Юрій Горбунов виклав невелике відео, де він ніби виправдовується, що це не такі великі кошти, що це 24 серії, і все буде зроблено якісно. І хлопці дійсно просять, щоб був гумористичний контент. Бо там дуже складно.
А ще я вважаю, що має бути певний рух для розвитку нашої економіки. Інакше нам не вижити. Бо рашисти залишають по собі руїни. Так, нас не залишать без допомоги – я в цьому впевнена. Але вже зараз потрібно робити все, аби максимально підтримувати та розвивати економіку нашої країни.
