Ви часто чули імʼя Роберта Оппенгеймера до виходу фільму про нього? А якщо чули, то багато про нього знаєте? А чули про історію розробки першої атомної бомби, яку скинули на Японію? Так от, про все це і розповідає нова стрічка режисера Крістофера Нолана “Оппенгеймер”.
Тригодинний фільм з нелінійною побудовою сюжету розказує про непростий життєвий шлях американського фізика-теоретика, професора фізики Каліфорнійського університету в Берклі, члена Національної академії наук США Роберта Оппенгеймера. Він став широко відомий як науковий керівник Мангеттенського проєкту, в рамках якого в роки Другої світової війни розробили перші зразки ядерної зброї.
Фільм занурює у життя геніального науковця від його студентства до похилих років. З перших же хвилин він дає зрозуміти, що просто дивитись це кіно не буде. Він проводить аналогію між Оппенгеймером та міфом про Прометея, який подарував людям вогонь і за це був прикутий до скелі.
Стрічка називає Оппенгеймера батьком атомної бомби та новим Прометеєм. А сам вчений каже про себе так:
“Я став смертю, руйнівником світів”
Історія склалася так, що саме йому довелося взяти на себе цю роль. Бо якби не він, це міг би зробити хтось інший.
На момент його студентства такі сфери як квантова та ядерна фізика, теорія космічних променів, утворення та смерть зірок вже захоплювали розуми молодих та досвідчених науковців. Це буквально було тим дивом, якому вдалося зробити розтин та подивитися, з чого воно складається. Нові сфери науки були матеріалізованим дивом, яке вдалося розбити на атоми, молекули, електрони та протони.
Оппенгеймер збагнув, що саме квантова фізика стане майбутнім світу та перебудує його. У голові науковця сформувалося поки що тільки теоретичне уявлення про те, що саме завдяки ланцюговій ядерній реакції, яка вивільнює неосяжну енергію, можна розробити зброю, яка “підпалить небо та знищить світ”. І він не помилявся. Виявилося, що ядерна зброя дійсно на це спроможна.
На момент Другої світової війни тема ядерної зброї вже панувала в повітрі. Її намагалася зробити Німеччина, над нею працював СРСР. Але США всіх випередили саме завдяки Оппенгеймеру та Мангеттенському проєкту, в рамках якого і розробили першу ядерну бомбу.
Роберт Оппенгеймер осягнув всі наслідки свого винаходу - зброя перемоги у війні, яка змусила Японію капітулювати. Зброя, яка спалила людей живцем, змусила їх помирати в муках променевої хвороби. Зброя, яка поклала початок новій довготривалій холодній війні з Радянським союзом.
Сучасники Оппенгеймера, які особисто його знали, описували вченого як людину сповнену суперечливих рис, які робили його ненадійним: мав звʼязки з комуністами, у студентські роки страждав від галюцинацій, особливо ночами, багато курив, міг довго не їсти у період інтенсивних роздумів та концентрації, був схильний до саморуйнівної поведінки, часто міняв коханок, захоплювався під час дискусій.
Але яким насправді був Оппенгеймер? Про це ви дізнаєтесь, тільки коли самі подивитись фільм.
Але попереджаю, що дивитись стрічку одночасно і важко, і дуже цікаво. Три годити тримають вас у напрузі та створюють ефект “саспенсу” завдяки нелінійності сюжету, великій кількості діалогів та щільності подій. Там немає типового екшну з перестрілками, воєнними сценами та вбивствами. Але безперервний вир подій, яким було життя вченого, не залишає часу на перепочинок до самих титрів.
А чому ж фільм безжальний - спитаєте ви? Він безжальний у своїй правдивості. Бо не було хепі-енду з остаточною перемогою добра над злом. Бо сторона добра, як виявилося, не така вже й добра до тих, хто допоміг їй здобути перемогу та перевагу сил над супротивником. Бо найвагоміший винахідник свого часу став ледве не державним зрадником, репутація його була знищена, а внесок у перемогу - прирівняний до нуля.
Але зрештою, життя таке і є - безжальне, жорстоке і несправедливе. Сходіть у кіно. Подивіться Оппенгеймера. Вам буде цікаво і боляче. А може вам буде неприємно і нудно. А може - захопливо і натхненно. Але у вас точно не буде відчуття, що фільм не актуальний і немає нічого спільного з реальністю.
