Повномасштабне вторгнення росії створило для українців нові реалії життя.
За даними Миколаївської міської ради, з початку війни у місті постраждали 734 людини, серед них - 17 дітей, ще 159 - загинули внаслідок російських обстрілів.
Редакція 0512 поспілкувалася з волонтеркою Миколаївського загону швидкого реагування “Червоного хреста” та тренеркою Тетяною Колісніченко про складові безпеки, які дозволять рятувати життя іншим, а також дізнались, чому варто з собою мати аптечку, та вміти користуватись; які стереотипи існують щодо надання домедичної допомоги та де можна пройти курси.
- Чому цивільним важливо знати базу з надання домедичної допомоги у нинішній час?
- Протягом життя люди зіштовхуються з різними випадками, наприклад, бачимо, що людині стало погано або стаємо свідками ДТП, і не знаємо, що робити. Тому я вважаю, що для цивільних ці знання є важливими. До того ж: чим більш освіченими ми стаємо, тим більш освіченою стає наша нація. Домедична допомога - це про те, щоб не бути байдужим; не залишатися осторонь проблем; вміти допомогти та не нашкодити людині.
- Ви вже більше року є волонтером загону швидкого реагування “Червоного хреста” в Миколаєві. З вашого досвіду: які травми найчастіше отримували люди?
- Коли ми працювали з командою на місцях обстрілів у Миколаєві або Херсоні, то найчастіше люди отримували травми від осколків, які розносились вибуховою хвилею. Ще це можуть бути розтягнення та переломи, тому буває таке, що люди у паніці біжать і не бачать, що у них під ногами.
Також нерідко внаслідок обстрілів цивільні отримують й контузії. Важливо наполягти, щоб людина звернулась до лікарів, адже потім можуть з'явитися наслідки навіть незначної травми. Крім того, важливим є і вміння надання психологічної допомоги.
- Які основні принципи з надання домедичної допомоги має знати людина?
- Є такий алгоритм CABC (Critical bleeding – критична кровотеча, Airways – дихальні шляхи, Breathing – дихання, Circulation – циркуляція).
Цей алгоритм побудований за часом та травмами, які найшвидше можуть вбити людину.
Якщо критична кровотеча вбиває людину за три хвилини, а перекриття дихальних шляхів - п’ять хвилин.
Є травми, які є небезпечними, але вони не вб’ють людину. Наприклад, перелом, який ми фіксуємо та передаємо людину медикам.
Перше, що має пам’ятати людина, яка хоче надати домедичну допомогу, - це власна безпека. Перш ніж почати діяти - оцініть обстановку довкола: чи не знаходяться поруч якісь дроти і тд. Тому що ми, коли хочемо надати допомогу, то концентруємо всю свою увагу на постраждалому, не помічаючи небезпеку. Якщо ви не можете підійти до постраждалого, то викликайте швидку (або ще за потреби екстрені служби, типу рятувальників, якщо пожежа) чекайте на її приїзд разом із потерпілим та спробуйте встановити контакт, надаючи людині голосові команди та опитавши про те, що сталося.
Це у випадку звісно, якщо людина у свідомості.
- Чого не варто робити з постраждалим, тобто як не вбити людину?
- Неетично, коли людина втрачає свідомість, а ви починаєте бити її по обличчю або трусити за плечі. Якщо у людини, наприклад епілептичний напад, то не можна вставляти ложку в рот, намагатися висунути язика, намагатись булавку прищепити до щоки. Ці всі знання залишилися з радянської системи.
Головне - викликати швидку та намагатись підтримувати людину так, щоб вона не билась головою об землю.
- Ви згадали про радянську систему. Які ще існують хибні переконання про надання домедичної допомоги?
- Якщо ми говоримо про сучасність, то тактична медицина вже частково увійшла до цивільного життя. Той же турнікет. Його мають мати не тільки військові, але й цивільні. Це найшвидший та найбезпечніший спосіб зупинити критичну кровотечу.
Люди інколи намагаються стиснути кінцівки ременями, тощо. Це, насправді, може зробити дійсно сильна людина, яка знає чітко, як правильно крутити та затягувати.
Ще є стереотип, що при епілептичному нападі у людини може провалитися язик або що потрібно в рота пхати ложку. При епілептичному нападі у людини м’язи не розслаблені, а навпаки - максимально напружені.
При опіках застосовувати сметану погана ідея. Потрібно максимально прибрати жар за допомогою проточної холодної води та накрити чистою сухою тканиною рану чи серветкою.
Щодо нанесення пантенолу, не сильно рекомендується щось одразу, без попереднього промивання, наносити на рану, це може стримати жар.
- Якщо людина опинилась на місці з постраждалим сама й не впевнена щодо своєї підготовки, то як варто діяти?
- В ідеальності у цивільної людини має бути аптечка і бажано, щоб там був турнікет, ізраїльський бандаж або будь-які бинти, оклюзійна наліпка чи армований скотч (для поранення у грудну клітину).
Якщо людина дійсно свідома, то вона буде бодай раз на рік проходити курси з надання домедичної допомоги.
Особисто я почала проходити ці курси ще до війни, з 2016 року. Я працюю тренером й були випадки, коли приходили клієнти, не поснідавши та втрачали свідомість.
Можна періодично і самому тренуватись: раз на тиждень повторювати необхідні дії. Так ви доведете знання до автоматизму і зможете самі собі надати допомогу.
Щодо дій, якщо людина опинилась сама, то по-перше, якщо є можливість, потрібно зателефонувати в екстрені служби та чітко передати координати й залишитися з людиною до приїзду медиків.
- Що ще має бути в аптечці?
- Якщо ми говоримо про аптечку для надання домедичної допомоги, то медичні рукавички, ми не знаємо, що ми можемо підхопити від постраждалого.
Домедична допомога - це не аромат квітів, це кров і т.д. Ви маєте максимально перестрахуватися.
Як вже казала - турнікет. До нього потрібно мати маркер, аби зафіксувати час накладання.
Крім бандажа, ще добре мати під рукою кілька стерильних бинтів або ж хоча б один еластичний.
Якщо немає ізраїльського бандажа, то варто придбати марлеві серветки.
Ще варто мати травматичні спеціальні ножиці для того, щоб легко та швидко було розрізати одяг людини за необхідністю.
Особисту ж аптечку людина формує сама, там можуть бути ліки, необхідні саме для цієї людини. Важливо пам’ятати: ми ніколи не даємо ніяких ліків постраждалим при домедичній допомозі. Це можуть робити лише лікарі.
- З дорослими все зрозуміло. А як пояснити дитині про елементарні знання з домедичної допомоги. Наприклад дитина гралась на майданчику та побачила, що бабусі стало погано та вона впала, а довкола нікого із дорослих немає?
- Зараз сучасні діти дуже розумні, у багатьох зараз є телефони. Потрібно їх навчити не соромитись дзвонити у швидку та кликати на допомогу дорослих. Дитина, в залежності від віку, має передати точну інформацію, де вона знаходиться. Якщо дитина не може самостійно викликати екстрену службу, то потрібно в таких випадках пояснити, щоб вона швидко дзвонила батькам, а батьки в свою чергу вже викликають куди потрібно.
Зараз зробили один номер для всіх екстрених служб - 112. Тобто потрібно навчити дитину кликати на допомогу, викликати екстрені служби та пояснити, що потрібно залишатись з бабусею до приїзду лікарів. А взагалі чудово б було ввести курси домедичної допомоги у дитсадках, школах та університетах та давати знання по мірі віку.
- Якщо говорити про підготовку дорослих: чи варто людині вивчати все та одразу, або ж поступово набирати та оновлювати знання?
- Базові знання - це необхідність. Наприклад, дефібрилятором має вміти користуватись кожний. Зараз його все більше стараються мати на великих об’єктах, де багато людей, типу метро. Вони є майже автоматичними, на кожному із них є інструкція.
Зараз є нормальний вибір курсів. Досвідчений тренер організовує курси так, щоб людина могла максимально запам’ятати інформацію. Тобто великі обсяги одразу видавати не варто, у людини буде просто плутанина у голові.
Враховуючи нові реалії нашого життя - знання з домедичної допомоги мають стати нормою. Навіть після перемоги наш сусід нікуди не дінеться. Також у цивільному житті трапляється багато нещасних випадків, ті ж ДТП. Ви маєте знати, як надати допомогу дорослій людині, так і дитині.
Миколаївці мають змогу пройти спеціальні курси з надання домедичної допомоги. Такі курси проводить загін швидкого реагування “Червоний хрест” (координатор команди Павло Бузник), а також знання можна отримати на курсах домедичної допомоги “SAMPLE”(засновниця Тетяна Вязнікова) й “Respawn school” (тренер у Миколаєві Сергій Учень).
Фото МЗШР "Червоний хрест".
Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
