В зібранні краєзнавчого наявна чимала колекція холодної зброї, більшість зразків якої атрибутовано поверхнево. Зокрема зацікавлення викликають парні кинджали у піхвах із цільного каймана атрибутовані як аравійського походження ХІХ ст.
Про це повідомляють в Житомирському обласному краєзнавчому музеї.
На те, що це сувенір вказує ряд ознак.
1. Загальна довжина кинджалів близько 70 см, лезо відповідно – 60 см. Відтак хочеться їх віднести до так званих малих мечів.
2. Для кинджалів характерне двобічне заточування, а у нашому випадку про гостроту леза взагалі не йдеться, оскільки спуски до ріжучої кромки надзвичайно грубі.
3. Метал клинків м’який, по усій довжині прослідковується рослинний орнамент, техніка нанесення та виконання якого є непрофесійною.
4. Руків’я, згідно атрибуції, виконане із бурштину, однак з фото видно, що зроблене воно із епоксидної смоли. І тут увага. Епоксидну смолу вперше було отримано у 1936 році швейцарським хіміком Кастаном, а відтак про згадане вище ХІХ ст. говорити не можемо.
5. Піхви з каймана теж вказують на сувенірність експоната. Лапки тварини мали виконувати роль вушок-тримачів за які підвішувалася б зброя до поясу, на плече або на спину. Однак їх розташування та слабка надійність відкидають усі способи носіння. Крім того, не вельми зручно було б носити піхви з каймана, котрі постійно чіплялися б зубами за одяг.
Отже, цей сувенір виготовлений кустарним способом у середині ХХ ст., мав тішити свого власника екзотичним виглядом десь на стіні.
Джерело: Житомирський обласний краєзнавчий музей
