Місто Новоград-Волинський, як і будь-яке інше в Україні має свої особливості. Географічне положення, розвинутість чи занепад місцевої промисловості, та й установлений уклад життя містян мають регіональні особливості. Такі є й в нашого Новограда-Волинського. Ми не ставимо за мету створити певний антирейтинг, але певні особливості життя в нашому місті є.
Новоград-Волинський - місто військових. Цим твердженням ми не розголосимо державну таємницю, а скоріше констатуємо факт. Зі слів самих же мешканців наше місто "портове", не в сенсі колишньої підготовки військових для флоту у мікрорайоні "Морське", виходу до моря, а насправді до берегів забрудненої та обмілілої річки Случ, а й в підвищеному рівні цін на товари, послуги і т.п. Кожен хто відвідує сусідні міста, обласні центри чи столицю помічав цю різницю. Реально в Києві можна набагато дешевше закупити продукти на сім'ю, а оренду на комерційну нерухомість в місті можна вже порівнювати зі столичною, у більшості випадків у Житомирі її рівень дешевше.
Ломбарди, секонди та кредитні установи. Вони усюди і їх кількість свідчить про те, що в місті велика кількість людей, які мають недостатній рівень життя. Чому ж це особливість Новограду? Такої їх насиченості на вулицях, мабуть, не зустрінеш у жодному місті. Центральні вулиці переповнені ними і це впадає в око, навіть гостям міста, які звертають на це увагу. Їх живить наша бідність більшості жителів, з покращенням рівня життя, матимемо надію їх поменшає.
Тротуари ви де? Якщо з дорогами, якось ситуація в місті покращується, то пішохідна дорожня інфраструктура перебуває в реально в "каматозі". Пішоходом бути в місті іноді буває навіть небезпечно. Не по усіх вулицях є тротуари, а навіть там де вони є, перепади висот, ями роблять подорож ще тим заняттям. Жінки з колясками це відчувають найгостріше, є місця де просто не пройти не проїхати. Наприклад ділянка вздовж стадіону "Авангард", і таких місць десятки.
Люди! Де відпочити? Ніде... Їдемо в Рівне, Житомир і в Баранівку, де є вже свій розважальний центр з кінотеатром. Реально одна з найгостріших проблем. Не в плані наявності барів та інших забігайлівок. Відсутня в місті елементарно нормальна дискотека для молоді, розважальний центр для відпочинку з дітьми. За парки взагалі окрема мова, сором та й годі.
Повна втрата колишніх промислових підприємств. Хоча є й виключення. Зрозуміло, що колись заводи будували для потреб усього Радянського Союзу і з встановленням незалежності були втрачені ринки збуту і підприємства занепали. Але були підприємства з більш давньою історією. Наприклад пивоварний завод. Своєю місцевою маркою пива ми гордилися і з задоволенням споживали. Серед фактично втрачених підприємств легендарний сільмаш, ремонтно-механічний завод та багато інших. Невтішна доля спіткала й м'ясокомбінат. Чи з'являться на їх місцях інші бюджетоутворювальніпідприємства? Невідомо. Ламати, не будувати. Але це вже історія. Черг з інвесторів на запуск виробництв на території громади, ми теж не спостерігаємо.
