Нас зацікавила Пулітцерівська премія у галузі журналістики. Хто ж з українців отримував цю визначну нагороду та за що.
Як виявилося, безпосередньо українці, які живуть і працюють в Україні, цю премію не отримували. Але є два чоловіка, які переїхали з України і стали лауреатами. Сьогодні розкажемо про них.
Данило Берегуляк наразі відомий фотограф. Більшість його знають як "Daniel Berehulak". Це австралійський фотограф та кореспондент українського походження. Пулітцерівську премію він отримував двічі - за фотографії гуманітарної кризи в Африці під час сплеску епідемії еболи та за висвітлення війни з наркотиками на Філіппінах.
Берегуляк народився у 1975 році у Сіднеї у сім'ї українських емігрантів. Його родина і сам Данило, який був членом Пласту, завжди брали активну участь у житті української спільноти Австралії.
Професійно фотографією чоловік почав займатися у 2000 році, працюючи на Австралійську спортивну агенцію. У 2002 році працює спортивним фотографом у Getty Images у Сіднеї. Згодом переїжджає до Лондона, а зараз живе у Нью-Делі та Барселоні. З 2005 року працює штатним фотографом. Був у відрядженнях в Іраку та Чорнобилі. У Пакистані брав інтерв'ю у Беназір Бхутто незадовго до її смерті. Знімав вибори в Індії. Висвітлював різні соціальні проблеми. Знімав військові дії в Афганістані та Іраку, як долаються наслідки повеней у Пакистані 2010 року та цунамі у Японії у 2011 році. В Африці зняв про наслідки епідемії еболи.
У 2010 році вперше був номінований на Пулітцерівську премію за висвітлення повеней у Пакистані, але нагороду не отримав.
У 2015 році отримує Пулітцерівську премію за висвітлення гуманітарної кризи в Африці під час сплеску епідемії еболи, внаслідок якої загинуло понад 10 тисяч осіб. У 2017 році вдруге нагороджений Пулітцерівською премією за висвітлення війни з наркотиками на Філіппінах. Впродовж 35 днів він зняв 57 вбивств наркозалежних людей та наркодилерів, вчинених філіпінцями у формі самосуду, фактично ініційованого чинним президентом країни Родріго Дутерте.
Майк(л) Ройко - американський журналіст, публіцист. Лауреат престижної Пулітцерівської премії 1972 року.
Майк Ройко народився 19 вересня 1932 і був журналістом декількох газет Чикаго, переможець Пулітцерівської Премії 1972 року в категорії "коментар". Майк виріс в Чикаго. Його мати Хелен була Полькою, а батько Михайло Ройко - українцем з міста Долина, Івано-Франківської області.
Він писав про своє місто жорстко, цинічно та жартівливо. Спочатку це були тижневі колонки для газети «Чикаго дейлі ньюз», потім вони стали з’являтися що два дні, а врешті щодня. У 1967–му вони лягли в основу книжки «Проти нього». 1971–го його «Бос: Річард Далей з Чикаго» став бестселлером. Наступного року колонки Ройка відзначили головною нагородою американської журналістики.
Сьогодні в Україні відзначають День журналіста. І незважаючи на велику кількість посередніх видань, які маніпулюють і обманюють, ми віримо, що справжня журналістика жива і втілюємо усі стандарти журналістики в своїй роботі.
